Дещо про птахів

Вчора, 01 квітня 2013 року, сидів за столом і милувався пейзажами, що відкривалися переді мною. Де інде на полях починав розтавати зненадська випавший у середині березня сніг і там, де він вже сходив зграїлися різні пташки. Десь поодаль на дереві сидів і щось видивлявся строгий крук. А коли видивився - здійнявся та полетів. А під самим вікном було чимало синиць, горобців, але що дійсно здивувало - зяблики. Це були преші зяблики за всю зиму, причому іноді здавалося, що їх налетіло більше, аніж всіх інших разом взятих.

02 січня 2013 року вирішив влаштувати собі подорож берегом Дніпра від станції метро Поштова площа аж до "поки не втомлюся". Вийшовши з метро і підібравшись поближче до річки, одразу ж помітив невелику групу птахів (Дніпро в районі Поштової площі майже не замерзший). Пройшов трохи вперед і став таким чином, що опинився якраз навпроти групи. Зібрав до купу всю фототехніку, встановив на штатив і зробив кілька пробних знімків, на яких одразу ж помітив старих знайомих - крехів великих.

Сподіваюся, що не збрешу, якщо скажу, що моя перша зустріч з канюком степовим відбулася вже у листопаді місяці 2012 року, і то, мабуть, випадково. Хоча спроби зустріти його були зроблені мною ще наприкінці літа, в останні числа серпня, коли я намагався знайти і таки знайшов дерево, на якому впреше у 2005 році було знайдене гніздо з кладкою. Проте, зустріти в той день степового канюка не вдалося, да і гніздо було вже геть в іншому місці, хоч і на тому самому дереві.