Дещо про птахів

10 березня 2013 року, вперше за всю зиму, вдалося відвідати Житомир і прогулятися поблизу дому берегом р. Тетерів. Погодка була похмура і очікувати гарної фотосесії не довелося. Вийшовши в місцину, яку з дитинства називали острівцем, пройшовся поволі в один бік, подивився на місце впадання р. Кам'янки в Тетерів, під навісним мостом плавали давні знайомі - крижні. В ті роки, коли Тетерів замерзає майже повністю, вони сотнями сидят на крижинах поблизу невеликих ополонок. Цього ж разу річка не була замерзла і живності назбиралося дуже мало. Окинувши оком черговий раз порожню річку, розвернувся і пішов у бік греблі. Підійшовши до місця, навпроти якого виходить стежка з вулиці, помітив, як мені здалося, незрозумілі кола на воді. Дощу в той час не було, отже лишити їх міг хтось із тваринок. Але і їх теж видно не було! Аж раптом з води щось випірнуло, побачило мене і побігло по воді! Перебуваючи в шоці і розуміючи, що дістати фотоапарат я вже не встигну, дивився як невідомий донині птах перебіг більш як половину ріки і призупинившись пірнув. Через деякий час птах з'явився трохи правіше від мене поблизу іншого берега, пробувши на поверхні кілька секунд знову пірнув. Можна було довго чекати та гадати де він знову з'явиться, проте жодного разу передбачити його появу мені так і не вдалося. Загубивши останню надію відстежити незнайомця рушив далі.

Трохи вище по течії плавала невеличка групка крижнів, що втекли туди ще коли я тільки заходив на острівець. А трохи осторонь від них ближче до бережка плавали якісь маленькі пташки і досить вправно пірнали. Так значить водних бігунів тут було декілька. Після чергового виявлення цих птахів було прийняте рішення трохи поспостерігати за ними. Це трохи згодом вилилося майже в дві години, за які я встиг добряче замерзнути. Через деякий час птахи зібралися у зграю. В зграї я нарахував 10 особин. Вони то пірнали за перекатом, то запливали до комишів, то приєднувалися до зграї крижнів, а то відпливали від них на значну відстань. Інколи здавалося, що це їх каченята, але я ніколи не бачив щоб крижні так пірнали, настільки далеко тікали від своїх діток ("дітки" були рази в три менші за дорослих особин крижнів) да і для появи каченят зима, як на мене, не найкращий варіант. Тому лишався один варіант - інший вид... Визначити який вдалося лише вдома.

А тим часом я продовжував спостереження, в сподіванні, що птахи підпливуть ближче і я їх зможу гарно сфотографувати. Що б їх не відлякувати, я сховався за дерево, як мені здавалося - зник з їхнього поля зору, і стояв майже нерухомо. На деякий час це навіть допомогло. Птахі підпливли трохи ближче, проте пропливати повз мене все ще не хотіли. Простоявши у схованці хвилин 20, помітив, що група з 4 крижнів почала рухатися в моєму напрямку, а за ними і невідомі мені птахи. Однак, щойно я потрапив в поле зору качок як тут же вони з гулом здійнялися у повітря і полетіли геть. Їхні менші побратими улітати не стали, проте почали більш активно пірнати, і за кілька десятків секунд на поверхні води в кращому випадку вдавалося знайти бодай одну живу істоту. Постоявши ще трохи, я бачив як якраз навпроти мене щось маленьке винирнуло і майже одразу ж пірнуло назад і як почали з'являтися невідомі "каченята" вже за тим місцем де я їх чекав. Надії на гарні фото розвіялися самі собою. До того ж я страшенно замерз і стояти далі сил не було.

Роздивившись фото вдома, дійшов висновку, що бачив я Пірникозу малу. Найбільш вдале фото з частиною групи цих птахів розташоване нижче:

На наступні вихідні я поїхав знов у рідне місте і навіть знайшов кілька хвилин дійти до річки, в сподіванні побачити минулотижневих знайомих. До того ж, в цей день стояла гарна ясна погода. Проте на острівці мене чекало розчарування: за тиждень річка розлилася і затопила місце мого спостереження. Та й у бурхливому потоці плавати вже було не зручно. Тому, лишається сподіватися і чекати на наступні несподівані зустрічі з пірникозою малою та іншими відомими та поки що невідомими мені птахами. :-)