Мови

Ви є тут

Головна

Хто шукає - той знайде!

Сьогодні втретє вирушив на пошуки високопічського змієїда - ну не давала мені спокою думка, що він гніздиться на моїй малій Батьківщині, а я його ще досі не бачив.
Ознайомившись з картою - намітили маршрут. Проте, як часто це в мене буває, замість густющої лісової чащі зупинилися в 200 метрах від дороги на вирубці лісу. Берези та осики на ній вже подекуди були вищі за мене, що дещо ускладнювало пересування. Проте нас було не зломити і не злякати - ми рушили у хащі, в надії вийти на інший бік лісу. Проте цьому не судилося стати. В кущах ми почули цікаві звуки: "Кабани" - подумав я. "Геть звідси" - зробили наші ноги. Вилізли, дерева стали нижче за нас. В кущах ще кілька разів щось хрюкнуло і заспокоїлось. Ми трохи відійшли і облаштували спостережний пункт. Благо на вирубках ще лишилися пнів від сосен - вони слугували в якості помосту, з якого було видно трошечки далі. На узліссі на верхівці сосни загніздилися круки і вже вигодовували пташенят. Іноді поруч з ними пролітав, здіймаючи галас, підсоколик великий.

Підсоколик великий

Літали вже давно знайомі канюки звичайні, лелеки білі, тернові сорокопуди. Також були лелеки чорні та вперше побачив кропив’янку рябогруду.

Кропив

Сонце палило немилосердно а очікуваного птаха все не було. Якось, навіть, здалося, що крізь бінокль я бачив малого підорлика і, як виявилося пізніше, був правий. Час йшов і не на нашу користь.
Близько другої години ми таки не витримали і рушили з місця. Спочатку поїздили околицями, походили лісом і пороздивлялися навколо. Більша частину лісу стояла у воді а навколо гули комарі... Тому там нам теж не судилося довго гуляти і ми вирішили повертатися додому, проте...
Виїжджаючи на трасу мене щось перемкнуло і я повернув в протилежний бік. Ми виїхали за ліс і перед нами опинилися поля. Далеко їхати не стали. Знайшли найперший зручний з'їзд і зупинились там. Вийшли. Прямо переді мною над лісом літали круку та канюки. Аж тут я почув крики, схожі на канючі. Щоправда, вони доносилися не звідти, де літали канюки. Я повернувся в той бік. І от, прямо на мене летить птах. І не просто птах, а довгоочікуваний змієїд!

Змієїд

Пролетівши над нами він попрямував в бік поля і почав кружляти над ним, де і був вдало загублений з поля мого зору. Проте, крім нього з'явився ще один цікавий "друг". Малий підорлик!

Малий підорликМалий підорликМалий підорлик

Українська