Зимові хижаки Києва.

Сбт, 2013-02-09 23:49 | skazhenijandrew

В цьому році (мається на увазі грудень 2012 р.) зима почалася майже за календарем. 3-4 грудня випав першей сніг який на даний момент (9 лютого) ще жодного разу повністю не розтавав. Так вийшло, що це перша моя зима, коли досить багато уваги під час переміщення містом я приділяю звичайому роздивлянню по сторонам в пошуках мешканців небесних просторів (просто кажучи - ловлю ґав). Завдяки такій поведінці вдалося зібрати невеличуі спостереження по хижим птахам міста.

Одним з хижих птахів, яких я вперше зустрів цієї зими, був малий яструб. Перша зустрів з цим птахом відбулася під час прогулянки Виставковим центром і, до речі, під час цієї зустрічи так і не вдалося точно визначитися, що ж то був за птах. Проте, не пройшло і кількох днів, як йдучи вовчими тропами з дому до найближчого метро почув незадоволений галас сорок і подачив як хтось пролетів, ховаючись в гущині кущів та дерев. Мені повезло, що, по-перше, цей хтось не дуже поспішав і вмостився на одній з гілок і, по-друге, що в мене був фотоапарат з довгофокусним горе-об'єктивом (якраз зібрався на фото-прогулянку до Дніпра). Намагаючись навести різкість на птаха серед величезної кількості гілок, зробив кілька знімків, і ось що вийшло:

Яструб малий

Після тієї зустрічі я ще тричі зустрічав його в тому самому місці впродовж двох-трьох тижднів. Щоправда, останнім часом яструб перестав траплятися мені на очі: чи я не вчасно ходжу, чи в нього графік змінився!

Ще одним новим і довгоочікуваним видом виявився орлан білохвіст. Про те, що цей птах буває в Києві дізнався випадково з новин минулої зими. Тоді Дніпро сильно замерз і орлану доводилося далеко залітати в пошуках поживи. Під час одного такого польоту його і зафіксували над Хрещатиком. В цьому ж році, він був останнім птахом в моїй прогулянці вздовж Дніпра і довгоочікуваним птахом під час другої подорожі на Дніпро. До речі, другу подорож я здійснив у спецодязі, придбаному у воєнторзі. Компонентами цього одягу біли термоштани та гумові чоботи із зав'язками зверху від снігу і морозостійкістю до -50 градусів. Не зважаючи на сильний вітер в той день і півгодинний простій біля річки, ноги завжди знаходилися в теплі і я відчував себе досить комфортно. Єдине на що варто звернути увагу, так це на те, що та частина штанів, що була запрвлена в чоботи, по приходу додому виявилася вщент мокрою: спітніли брюки! Ну ладно, досить не про птахів! Фото з першої зустрічі (трохи гірші) можна подивитися тут. Що ж стосується другої зустрічі, то тут я вже чекав на орлна і мав більш вигідну позицію для його спостережен. З'явився він один, щоча в цих краях Віктор Мороз бачив пару. Двічи чи тричі пролетів над Дніпром, навіть не намагаючись піймати хоч якусь рибину (правда можливо вже було пізно для їжі, адже бачив я його між 2 та 3 годинами дня), присів на дерево, трохи посидівши зробив ще один заліт над річкою. Присів у супроводі сірих ворон на крижину на протилежному березі, проплив на ній кільканадцять метрів, здійнявся і полетів на Вишгород. Ночувати. Що саме цікаве, вже не перший раз помічаю, як птахи по річці на крижинах катаються. Перед цим так плавали чайки: по одній та групами по 3-4 особини. А фото, що вийшли з орланом, не зовсім то і вийшли, бо було вже темно і наводити різкість вручну на цьому об'єктиві діже не приємно. Як би там не було, ось вони:

Орлан білохвіст