Дещо про птахів

Вперше про чорношиїх гагар поблизу Києва та в самому Києві прочитав на сайті Віктора Мороза. А згодом, така ж новина з'явилася й у іншого відомо спостерігача за птахами - Віталія Хусточки. Ну не зміг я після цих двох повідомлень сидіти спокійно і не піти та не подивитися, чи дійсно вони там є? Тим паче, нікого з гагарових я ще не бачив!

Свою подорож я розпочав з Поштової площі і рухався в бік Московського мосту та Оболоні - це, скажімо так, вже стало звичним маршрутом при спостереженні за водоплавними птахами на Дніпрі. Вийшовши до річки одразу трапляються на очі мартини, хоча їх зараз і не так багато, як в взимку. В основному вони ширяють у небі і на воду сідають ну дуже рідко.

На річці де інде показувалися крижні. Перших двох самиць зустрів неподалік від "церкви на воді", ще дві пари - під час переходу по мосту через затоку (причому, вони весь час чухалися, так що зробити фото з їхніми мордами так і не вдалося), потім були пари, що плавали понад берегом на підході до Московського мосту і самі останні і найбільш масові групи - в затоці Оболонь.

Цього разу вирішив пофотографувати голубів. Один позував по дорозі до Московського мосту, інший гуляв на бережку на Оболоні:

Під Московським мостом було напрочуд тихо і спокійно. Лишень іноді вдавалося розгледіти десь вдалечині силуети птахів на воді (окрім мартинів). Взимку ж такого не буває - більша частина Дніпра замерзає і там, де лишаються прогалини, птахи кубляться безперестанно. Просто їм більше нікуди діватися. А зараз простір відкритий - гуляй де хочеш. Та й ще один фактор є, завдяки якому птахи можуть не хотіти плавати поблизу - це величезна кількість рибалок. Але й улови у них бувають часом... Побачив - захотів і сам на рибалку! :-)

Трохи відволікся... Так от, під тим самим мостом я помітив невеличкий пташини базар. Ну, звичайно, не такий як в Бердянську на лиманах, але все ж таки. Переважно білий колір учасників базару говорив про велику кількість мартинів на ньому, та мені все одно захотілося підійти по-ближче. Підійшов. Сфотографував. Розібрати точну видову приналежність птахів на фото дуже важко, проте впевнено можна сказати, що там є мартини і вранові.

Подивився я на цей базар і тут почалося саме цікаве: трохи в стороні (правій) плавали невпізнані плаваючі об'єкти. Але будучи вже начитаним, я вирішив, що то мають бути гагари. І почав на них фотополюваня. Хоча, мушу сказати, не кожен фотоаппарат здатен сфотографувати пташку на середині Дніпра. Далі декілька фото на Canon 500D з об'єктивом 300 мм:

Крім того, були зроблені спроби сфотографувати гагар і суперзумом з еквівалентним фокусом 1200 мм. Якби ж ще й якість картинки була такою ж, як і фокусна відстань. Але нічого. Тепер можливо розгледіти чорношию гагару!

І як і очікувалося, поставлена мета виконана! Хоча, мушу сказати, таке буває дуже рідко. Подивившись трохи і загубивши з поля зору побачених гагар, вирішив ще трохи пройтися вперед. Дійшов до заливу. Стежка вела навколо нього. У заливі відсиджувалося на воді досить багато крижнів. Аж раптом задзвенів телефон. Зупинившись на кілька хвилин посеред стежки, щоб поспілкуватися, несподівано для себе побачив пернатого пірнальщика. Зовні наче схожий на гагару. Проте шия - геть світла. Ну яка ж це чорношия гагара? Проте птах пірнав і винирував і далеко тікати не збирався. Я почекав трохи поки він знову винирне і зробив кілька фото. Подивившись фото вдома і спитавши допомоги в СОПР, виявилося, що то теж гагара чорношия, тільки молода. Завдяки малій відстані до птаха і фото вийшли не дуже страшненькі!

На цих фото моя подорож добігла кінця і я рушив в бік станції метро Мінська. І хоча сьогодні я не побачив гоголів та крехів, про яких теж писали і які, скоріше за все, зараз плавають трохи вище на Київському водосховищі, задоволення і гарних вражень була маса!!!