Дещо про птахів

Вже на підступі була зима і ми вирішили почати підгодовувати птаство за допомогою годівниць. Минулого року у дворі висіло дві пластикові пляшки з невеликими отворами, куди залітали, в основному синиці, дуже швиденько живилися та тікали геть на сусідні гілочки. Цього ж року з'явилося бажання зробити щось більш грандіозне. Врешті решт збили годівничку з дерев'яних брусів та шматків ДВП. З двох сторін (північної та східної) вона повністю закрита, із західної сторони невеличке віконце, в яке синиці спокійно пролазять, а з південної відкрита повністю і дивить прямісінько у наші вікна (якщо ж вже є годівничка, то й цікаво бачити що у ній відбувається!). Після того як годівницю повісили, насипали трохи поживи і стали часом поглядати на неї, коли вдома хтось буває. І, як не дивно, ще до перших морозів, у ній почали з'являтися птахи. Знову ж таки - синиці великі. Не знаю, що тут не так, але побачити біля годівниці горобця майже не можливо... Чи їжа їх не влаштовує, чи місцина, чи ще щось. Найцікавіе, що досить неподалік вони є і у великій кількості! Проте до годівники не летять. Але нічого - синички то теж є добре!

Не пам'ятаю, скільки так провисіла годівниця, аж якось я згадав, що синички, начебто, повинні полюбляти сало. І повісив його на краю годівниці. Такого я, чесно кажучи, ще не бачив ніколи. Рух поблизу годівниці вочевидь пожвавішав, птахи прилітали одна за одною видовбуючи сало. На четвертий-п'ятий день залишки сала не витримали на собі синичку і гупнули на землю, де, скоріш за все, були вдало підібрані чи то котиком, чи то песиком. Нижче пропоную Вашій увазі фото останніх годин шматочка задовбаного синичками сала:

Дехто може спитати, а до чтого тут яструб. Просто, у той самий день, коли було зроблене фото із синицею, сидячи в кімнаті за комп'ютером, я помітив птаха, що сів на дерево за вікном. За загальним обрисом, я зрозумів, що то яструб малий. Ще у минулому році недалеко від дому я кілька разів помічав малого яструба, а отже побачити когось іншого мені здалося мало ймовірним. Швидко діставши фотоаппарат зробив кілька знімків - таки так, молодий яструб малий!

Найцікавішим виявилося, що після цієї зустрічі з яструбом біля дому, на наступний день увечері я побачив його (або ж іншого представника цього виду) на дереві попід дорогою. Це було близько 16:00. В той день я ще разів чотири там проходив - яструб сидів на місці. І вже три дні поспіль увечері (вдень він там помічений жодного разу не був) ми спостерігаємо яструба в одному й тому самому місці - мабуть, ночує він там. От тільки через те, що це вечір, зробити його фото так і не вдалося. А може це і на краще...

Яструб перебував на своєму місці ночував регулярно, періодично змінюючи гілки та дерева. Не кожен вечір вдавалося його помітити, можливо кудись перелітав або гарно ховався. На час сильних морозів і наявності сніжного покриву яструба помічено не було. Після потепління птах повернувся і на даний момент (15 березня) все ще тримається тут.

Нижче спробую навести графік відвідування яструбом місць ночівлі. На такий крок зважився після того, як учора, 18 грудня, він не "ночував удома"!

P.S.: У період відсутності могли потрапити дні, коли яструб ночував не на звичному місці. Наприклад, в один із днів він був дивом помічений на сусідньому дереві трохи глибше у посадці.